Час після Євро-2012 неминуче
спливає, а підготовка до футбольного свята принесла немало корисних
результатів. Окрім нових стадіонів, аеропортів, готелів та заасфальтованих
доріг, українців порадували і створенням Літературної збірної. Капітан Сегрій
Жадан, очолив команду з одинадцятьох сучасних прозаїків, які, відповідно, і
створили книжку „Письменники про футбол”. Одинадцять оповідань були згуртовані
за одним єдиним принципом – футбол. Антологія вийшла надзвичайно
строкатою як за тематикою творів, так і за рівнем авторів. Разом із
досвідченими зубрами (Юрій Винничук, Юрій Андрухович, Сергій Жадан) у збірну
потрапили і маловідомі літературні гравці (Анлрій Бондар, Макс Кідрук, Артем
Чех). Книжка орієнтована на широке читацьке коло, тому сприймається легко і
невимушено. Кожен зможе відшукати собі текст на свій смак, а вибирати є з чого!
Першою у гру вступає
історія Юрія Андруховича, яка нагадує тяжке перелистування чорно-білого
фотоальбому із Базилем та Лобаном у головних ролях. Найхвилюючі фотокартки – це
„команда-мрія, команда футбольних святих” – Динамо-75, шалений сезон 1985-1986
рр.. Часи, коли Динамо, ні в кого не питаючи, граблями згрібало усі трофеї, а
потім порожні дев’яності та двохтисячні.
Філософський дриблінг про
роль „гри мільйонів” у житті людини від Андрія Бондаря, химерний детектив у
стилі Едгара По від Юрія Винничука зацікавлять не тільки футбольних
вболівальників, але й звичайних поціновувачів сучасної прози.
Андрій Кокотюха та Олег
Коцарев написали про те, як справжні чоловіки вирішують справи між собою за
допомогою футболу. Вони просто виходять на поле та грають. Хто переміг, того
правда. Герої Сашка Ушкалова, Артема Чеха, „Фоззі”, як у справжньому
голлівудському фільмі, намагаються пробитися із найнижчих дивізіонів до вершини
життя, долаючи на своєму шляху тяжкі життєві перепони.
Андеграундна розповідь Сергія
Жадана – про один день з життя футбольного фаната, насичена передматчевим
збудженням та алкогольною радістю після нього. Цікавими вийшли жаданівські
рефлексійні розмірковування, на кшталт, футбол „не дає нам кінцево замовкнути,
розпалює в нас вогні й заливає нас, ярус за ярусом, крижаною водою радості
<…> футбол дає нам надію”. Лейтмотивом до збірки стала ідея, що
вболівальники – це не просто горлаючи юрба із пивними випарами з рота, це
особлива субкультура із своєю релігією.
Реальні та не зовсім реальні
одинадцять навколофутбольних історій навряд чи варто читати у повному обсязі.
Більше насолоди принесе смакування кожного твору окремо, вибираючи вподобаний
стиль або улюбленого автора. Головне, щоб Релігія об’єднувала не тільки
вболівальників, але й українське суспільство, залучаючи у літературне життя все
більше гравців.
